Тернавська Оксана Іванівна
32 листівки в колекції · роки видання: 1999–2007 · Шукати серед них
Оксана Іванівна Тернавська (народилася 2 червня 1964 року в Києві) — українська художниця-графік, живописиця, ілюстраторка книжок, авторка художніх листівок, поштових марок, конвертів та іншої друкованої продукції. Член Національної спілки художників України з 2003 року. Працює в галузі книжкової ілюстрації, прикладної та поштової графіки, поєднуючи традиційний рисунок із сучасними засобами художнього оформлення.
Народилася в родині науковця та інженерки. Її батько, Іван Павлович Жадько, був доктором фізико-математичних наук, співробітником Інституту фізики напівпровідників Національної академії наук України, мати працювала інженеркою у сфері зв'язку. Хоча батьки не були професійними художниками, у родині панувала творча атмосфера. Мати захоплювалася співом і театральною самодіяльністю, а батько мав неабиякі здібності до виразного читання літературних творів.
З дитинства Оксана виявляла інтерес до малювання, ліплення та створення незвичайних декоративних предметів. Використовувала для своїх виробів найрізноманітніші матеріали, експериментувала з формами та образами, вигадувала фантастичних істот. Попри те, що батьки спочатку не підтримували її намір стати художницею, вона наполягла на виборі творчої професії.
Після закінчення київської середньої школи № 200 у 1981–1984 роках навчалася в Київському художньо-промисловому технікумі за спеціальністю «Художнє оформлення». Згодом продовжила освіту в Київському політехнічному інституті, де вивчала книжкову графіку. Навчання завершила 1990 року.
На початку професійної діяльності працювала в різних напрямах графічного дизайну. Створювала логотипи, фірмові знаки, книжкові обкладинки, рекламні та художні плакати, займалася макетуванням друкованої продукції. Окреме місце посідали художні листівки, поштові марки, конверти та буклети.
Від 1997 року основним напрямом її творчості стала книжкова ілюстрація. Художниця співпрацювала з видавництвами «АСК», «Махаон-Україна», «Літера», «Аконіт», «Теза», «Корбуш», «Рідна мова» та іншими. Працювала над оформленням дитячої літератури, історичних і пригодницьких творів, класики української та світової літератури.
Важливий період творчої діяльності Оксани Тернавської пов'язаний зі співпрацею з видавництвом «Марка України» у 1999–2005 роках. Для нього художниця створювала поштові марки, художні та вітальні листівки, марковані конверти й буклети. Саме цей напрям її творчості становить значний інтерес для історії української філокартії кінця 1990-х — початку 2000-х років.
Особливе місце серед поштових робіт Тернавської посідають святкові та вітальні композиції. Художниця зверталася до новорічної й різдвяної тематики, створювала привітання до жіночих свят, Дня матері, дня народження та інших календарних подій. У цих роботах вона поєднувала декоративну виразність із доброзичливим гумором, фантазійними образами та яскравими кольоровими рішеннями.
Характерною особливістю її вітальної графіки стало використання сюжетних композицій, у яких персонажі не лише виконують декоративну функцію, а й створюють певну історію або настрій. Художниця нерідко зверталася до образів тварин, казкових персонажів і побутових ситуацій, наділяючи їх виразними характерами. Завдяки цьому її листівки вирізняються безпосередністю, емоційністю та легко впізнаваною авторською манерою.
Помітну частину філокартичної творчості Оксани Тернавської становлять гумористичні сюжети. Вона працювала над поштовими виданнями, присвяченими Дню сміху, одеській Гуморині та іншим святам, пов'язаним із народною сміховою культурою. У цих роботах художниця використовувала карикатурні перебільшення, гротеск, динамічні композиції та виразну міміку персонажів.
Іншим важливим напрямом стала українська історико-культурна тематика. У поштовій графіці художниці знайшли відображення народні звичаї, традиційні ярмарки, історичні постаті, музеї та пам'ятки культури. Зокрема, вона працювала над оформленням поштової продукції, пов'язаної із Сорочинським ярмарком, історією Києва та культурною спадщиною України.
У таких роботах Тернавська прагнула не лише відтворити певний історичний або культурний сюжет, а й надати йому художньої виразності. Для її композицій характерні увага до костюмів, архітектурних деталей, орнаментів і предметів традиційного побуту. Ці елементи допомагають передати атмосферу зображуваної епохи та підкреслити національний характер сюжету.
Окрему групу становлять поштові видання, присвячені освітнім і професійним святам, зокрема Дню знань та Дню вчителя. Такі роботи демонструють різноманітність завдань, які художниця виконувала для «Марки України», створюючи графіку як для масових привітальних видань, так і для тематичної поштової продукції.
Поряд із художніми листівками Оксана Тернавська працювала над оформленням маркованих конвертів. Тематика цих видань охоплювала культурні події, історичні пам'ятки та природничі сюжети. Зокрема, художниця створювала графіку для поштової продукції, присвяченої Харківському зоопарку, а також українським історичним і культурним діячам.
Особливістю поштової графіки Тернавської є вміння працювати з різними форматами друкованої продукції. У художній листівці головну роль відіграють образність і декоративна завершеність композиції, тоді як оформлення маркованого конверта потребує узгодження ілюстрації з поштовими реквізитами, текстовими елементами та знаком поштової оплати. Досвід художниці у сфері графічного дизайну дозволяв успішно поєднувати ці вимоги.
Важливим напрямом її роботи стало створення поштових марок. У 2001 році художниця виконала оформлення марочного блока, присвяченого 950-річчю Києво-Печерської лаври. Цей випуск здобув відзнаку конкурсу «Марка року». У 2003 році її марочний блок «Шлях з варягів у греки» був відзначений призом імені Георгія Нарбута, який присуджували за найкращий художній малюнок української поштової марки.
У поштових мініатюрах Тернавська зверталася до історичних і культурних сюжетів, використовуючи деталізований рисунок, декоративні елементи та виразні композиційні рішення. Її роботи поєднують пізнавальний зміст із художньою інтерпретацією історичних подій і пам'яток.
Загалом поштові видання Оксани Тернавської кінця 1990-х — 2000-х років демонструють надзвичайно широкий тематичний діапазон: від традиційних святкових привітань і гумористичних малюнків до історичних, культурних, освітніх і природничих сюжетів. Ця різноманітність свідчить про важливе місце прикладної графіки в її професійній діяльності та характеризує її як універсальну художницю, здатну працювати з різними жанрами й видами поліграфічної продукції.
Паралельно з роботою для поштових видань Оксана Тернавська продовжувала активно займатися книжковою ілюстрацією. Серед оформлених нею книжок — «Журавлиний край: Мандрівка в минуле за легендами та переказами» Оксани Данилевської (1998), «Магічна книга» Неза і Лани Світлих (2006), «Українські народні віршики» (2007), «Есе Хомо» Сергія Ніколенка (2007), «Скляна, олов'яна, дерев'яна» Катерини Медведєвої (2007), «Чорнильне серце» Корнелії Функе (2009–2010) та інші видання.
Однією з найвідоміших робіт художниці стало оформлення поеми Івана Котляревського «Енеїда» для видавництва «Корбуш». Над ілюстраціями вона працювала близько трьох років, створивши приблизно сто малюнків, серед яких 42 повносторінкові композиції. Видання побачило світ на початку 2010-х років і привернуло значну увагу завдяки незвичайному художньому трактуванню класичного твору.
В ілюстраціях до «Енеїди» Тернавська поєднала образи античної міфології з українською бароковою традицією, використовуючи гротеск, декоративну насиченість, складні композиції та численні історичні деталі. Під час роботи вона зверталася до наукових і мистецтвознавчих джерел, вивчала особливості побуту, одягу, озброєння й архітектури відповідних історичних епох.
Особливе значення ця робота мала для самої художниці. Її батько захоплювався «Енеїдою», знав значні уривки твору напам'ять і високо цінував ілюстрації Анатолія Базилевича. У 2006 році Тернавська відвідала виставку, присвячену пам'яті Базилевича, де побачила його підготовчі рисунки та ескізи. Уже наступного року їй запропонували створити власне оформлення поеми, що стало важливим етапом її творчого життя.
У наступні роки художниця продовжила роботу над класичною літературою. Вона створила ілюстрації до «Руслана і Людмили» у переказі Вітольда Фокіна (2015), «Тисячі та однієї ночі» (2016), «Таємного саду» Френсіс Годжсон Бернетт (2017), українських повістей Миколи Гоголя (2017), а також п'єс Івана Котляревського «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» (2020).
Творчій манері Оксани Тернавської властиві багатство деталей, декоративність, виразна колористика, увага до історичного середовища та схильність до фантазійної інтерпретації літературних сюжетів. Художниця використовує як традиційні техніки рисунка й живопису, так і комп'ютерну графіку, поєднуючи їх залежно від характеру творчого завдання.
Оксана Тернавська бере участь у всеукраїнських і міжнародних мистецьких виставках та професійних конкурсах. Її персональні виставки відбувалися в Києві, зокрема у 1997, 1999 та 2004 роках. Ілюстрації до «Енеїди» експонувалися на тематичних виставках, присвячених творчості Івана Котляревського, зокрема у 2018 році в Дніпрі та 2019 року в Національному музеї літератури України.
У 2003 році стала членом Національної спілки художників України. Її роботи відзначалися професійними нагородами в галузі поштової графіки, зокрема конкурсом «Марка року» та призом імені Георгія Нарбута.
Оксана Тернавська належить до українських художниць, творчість яких поєднує книжкову ілюстрацію, графічний дизайн і художнє оформлення поштової продукції. Особливе місце в її доробку посідають листівки та конверти, створені для видавництва «Марка України» наприкінці 1990-х — у 2000-х роках. Їхня різноманітна тематика, виразна декоративність і поєднання традиційної ілюстрації з сучасними графічними прийомами роблять ці видання помітною частиною української поштової графіки доби незалежності.
