Мохор Юрій Павлович
4 листівки в колекції · роки видання: 1957–1975 · Шукати серед них
Юрій Павлович Мохор (20 березня 1922, Київ — 22 березня 1997, Боярка, Київська область) — український художник-графік, плакатист і живописець. Заслужений художник України (1976), член Спілки художників України з 1960-х років.
У 1955 році закінчив Київський художній інститут, де навчався в майстерні видатного українського графіка Василя Касіяна. Ще під час навчання розпочав активну творчу діяльність, а від 1954 року брав участь у міських і республіканських художніх виставках.
Основним напрямом творчості Юрія Мохора стала друкована графіка, передусім політичний, агітаційний і соціальний плакат. Його роботи присвячувалися суспільному життю, праці, освіті, молодіжним рухам, міжнародним подіям і пам'ятним датам. Серед відомих плакатів художника — «Будемо авіаконструкторами» (1953), «Всі — на вибори!» (1958, у співавторстві), «Здрастуй, школо!» (1970), «8 Березня» (1972), «Заради життя на землі» (1979).
Важливе місце у творчій діяльності художника посідала співпраця з графіком Олегом Терентьєвим. Разом вони створювали плакати та інші твори тиражної графіки, зокрема присвячені молодіжній, суспільно-політичній і святковій тематиці. У 1968–1969 роках художники працювали над серією плакатів «6 орденів ВЛКСМ». Їхній творчій співпраці було присвячено окремий каталог «Юрій Мохор — Олег Терентьєв», виданий у Києві 1984 року.
Юрій Мохор також працював у галузі поштової та вітальної листівки. Його графічні композиції виходили друком у 1950–1970-х роках, зокрема у видавництвах «Молодь», Державному видавництві образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР та «Мистецтво». Частину листівкових робіт він створював спільно з Олегом Терентьєвим. Тематика відомих видань охоплювала державні та календарні свята, молодіжні фестивалі й початок навчального року. Робота над листівками була продовженням його діяльності в галузі плаката та масової художньої поліграфії.
Плакатні твори Юрія Мохора видавалися великими накладами. Він співпрацював з українськими видавництвами, зокрема з Політвидавом України, а також із видавництвами інших радянських республік. Його роботи експонувалися на республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках та конкурсах плаката.
Поряд із графікою художник займався станковим живописом, створював портрети, пейзажі та акварельні роботи в реалістичній манері. Значну частину його пейзажної спадщини становить серія «Пейзажі Седнева», над якою він працював упродовж 1970–1990-х років. Серед пізніших живописних творів — «Жінка у чорному» (1990) та «Вечірній мотив» (1992).
У 1984 році в Києві відбулася персональна виставка художника. Того ж року вийшов каталог, присвячений його творчості та спільним роботам з Олегом Терентьєвим.
Юрій Мохор належить до представників української графіки другої половини XX століття, які працювали одночасно в галузях плаката, станкового мистецтва та масової друкованої продукції. Його листівкова спадщина є частиною історії української художньої поліграфії 1950–1970-х років.

