Жолудєв Юрій Юхимович
5 листівок у колекції · роки видання: 1962–1965 · Шукати серед них
Юрій Юхимович Жолудєв (народився 6 березня 1934 року в селі Здвінське Новосибірської області) — український художник-графік, книжковий ілюстратор, художник театру, автор плакатів і вітальних листівок.
У 1959 році закінчив Київський державний художній інститут, де навчався у відомих українських митців Макса Гельмана, Сергія Григор'єва та Івана Макогона. Ще під час навчання, з 1957 року, почав брати участь у художніх виставках. Після закінчення інституту впродовж 1959–1961 років викладав у Київському училищі прикладного мистецтва.
На початку 1960-х років Жолудєв активно працював у галузі друкованої графіки. Одним із напрямів його творчості стало створення художніх і вітальних листівок. Відомі листівкові роботи художника охоплюють щонайменше 1962–1965 роки. Вони виходили в Державному видавництві образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР та київському видавництві «Мистецтво».
Тематика листівкової графіки Жолудєва була різноманітною. Художник створював новорічні привітання, зимові композиції з дитячими персонажами, листівки до Першого травня та початку навчального року. Значне місце посідали сюжети, пов'язані з дитинством, святами та повсякденним життям.
Його листівки належали до масової друкованої продукції, що поширювалася великими накладами. Зокрема, відомі видання 1962 року мали наклади від 100 до 200 тисяч примірників, а наклад шкільної вітальної листівки 1965 року сягав 500 тисяч. Такі видання були важливою частиною повсякденної культури, а художники, які працювали над ними, сприяли формуванню візуальної мови української вітальної листівки.
Робота Жолудєва в галузі малої друкованої графіки розвивалася паралельно з його діяльністю як плакатиста. У 1962–1964 роках він був співавтором низки агітаційних плакатів. Серед відомих робіт цього періоду — плакати «Освіта — надбання народу», «В СРСР передова у світі наука!» та «Зазирнемо в комуністичне майбутнє», створені 1963 року спільно з художниками С. Девішеком і С. Філатовим.
Важливе місце у творчості Жолудєва посідала книжкова графіка. Він співпрацював із київськими видавництвами «Веселка» та «Молодь», а також ужгородським видавництвом «Карпати». Оформлював художню, дитячу та науково-популярну літературу, працюючи з різними жанрами й читацькими аудиторіями.
Серед його ранніх книжкових робіт — ілюстрації до видань «Зачарованная долина» Петра Сови (1966), «Ученые сказки» Фелікса Кривіна (1967) та «Рапсодія степу» Василя Ладижця (1969). У 1971 році вийшла книжка Фелікса Кривіна «Подражание театру» з його художнім оформленням.
У наступні десятиліття Жолудєв продовжував працювати над дитячими книжками. Зокрема, він ілюстрував казку Лізелотти Вельскопф-Генріх «Дивовижні пригоди трьох краплин води» (1979), науково-популярне видання Михайла Богдановича «Математичні віночки» (1983), збірку віршів Михайла Могилевича «Хоробрий вершник» (1983) та книжку Єви Яніковські «Я і мій дитячий садок» (1986). Ці видання виходили в київському видавництві «Веселка».
Окремим напрямом творчості художника стала театральна сценографія. Він працював над оформленням вистав Закарпатського російського драматичного театру в Мукачеві. Серед його постановок — «Лікар мимоволі» Жана-Батіста Мольєра (1969), «Анджело» Віктора Гюго (1972), «Мати» Карела Чапека та «Дім Бернарди Альби» Федеріко Гарсії Лорки (1973), «Прощання в червні» Олександра Вампілова (1975).
У 1975 році Жолудєв також оформив виставу «Вечірнє світло» Олексія Арбузова в Київському російському драматичному театрі. Його театральні роботи відзначалися увагою до просторової композиції та створення образного середовища вистави. Зокрема, у сценографії «Дому Бернарди Альби» художник використав мотив кам'яних стін, що передавали атмосферу спекотного іспанського півдня та замкненого світу головних героїнь.
Творча діяльність Юрія Жолудєва поєднувала кілька напрямів українського образотворчого мистецтва другої половини XX століття — книжкову ілюстрацію, плакат, театрально-декораційне мистецтво та художню листівку.
Особливе значення для історії української філокартії мають його вітальні листівки початку 1960-х років. Вони засвідчують участь художника в розвитку масової друкованої графіки та доповнюють уявлення про його творчий шлях, значно ширший за книжкову і театральну діяльність, яким переважно присвячені біографічні джерела.
