Колекція листівокз теплом, поштою
Увійти
Вербицький Георгій (Юрій) Миколайович

Вербицький Георгій (Юрій) Миколайович

3 листівки в колекції · роки видання: 1959–1960 · Шукати серед них

1950-ті 11960-ті 2

Георгій (Юрій) Миколайович Вербицький (27 жовтня 1920, с. Ширяєве, нині Одеська область — 12 серпня 2011, Київ) — український художник-графік, живописець, аквареліст, автор поштових листівок, художніх репродукцій та плакатів. Заслужений художник УРСР (1989), член Спілки художників України (1970).

Цікавою особливістю біографії художника є використання двох варіантів імені — Георгій та Юрій. У четвертому томі довідника «Виставки радянського образотворчого мистецтва» за 1948–1953 роки він згадується як «Георгій (Юрій) Миколайович Вербицький», тоді як у п'ятому томі за 1954–1958 роки — як Юрій Миколайович Вербицький. Під іменем Юрій виходили й поштові листівки художника кінця 1950-х — початку 1960-х років, а також атрибутовані його іменем музейні графічні роботи. Водночас у пізніших виданнях, зокрема на листівці з репродукцією акварелі «Гарячий цех» 1978 року, зазначено Георгія Миколайовича Вербицького. Причини використання двох імен достеменно невідомі, проте їх поєднання в історичному виставковому довіднику дає вагомі підстави вважати, що йдеться про одного художника.

У 1938–1939 роках навчався в Київському інженерно-будівельному інституті, де одним із його викладачів був архітектор Олександр Вербицький. Спеціальної художньої освіти не здобув. Брав участь у Другій світовій війні, був відзначений бойовими нагородами. Після війни присвятив себе образотворчому мистецтву.

Від 1948 року брав участь в обласних, республіканських і міжнародних художніх виставках. Основною галуззю його творчості стала акварель, у якій він виробив власну виразну манеру, побудовану на насичених кольорових поєднаннях, динамічних формах і чіткій композиційній структурі.

У 1950–1960-х роках працював у галузі тиражної графіки, зокрема художньої листівки. Відомі листівки 1959–1960 років виходили під авторським підписом «Ю. Вербицький» у Державному видавництві образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Їхня тематика була пов'язана з українським образотворчим мистецтвом, культурною спадщиною та постаттю Тараса Шевченка. Художні твори Вербицького також репродукувалися на поштових листівках у наступні десятиліття.

Особливе місце у творчості художника посідала шевченківська тематика. У 1960–1964 роках він створив серію акварелей «Шевченківські місця», присвячену пам'яткам, краєвидам і будівлям, пов'язаним із життям Тараса Шевченка. До неї належать зображення Канева, Києва та інших місцевостей, пов'язаних із поетом. Серед відомих творів цього періоду — «Село Шевченківське», «Музей Шевченка», «Форт Шевченка», «Будинок, де жив Т. Шевченко», «Київський університет» та «Пам'ятник Т. Шевченку».

Окремим напрямом його діяльності стало художнє копіювання акварелей і малюнків Тараса Шевченка. Протягом 1964–1994 років Вербицький виконував копії творів поета для музейних зібрань, сприяючи збереженню та популяризації його образотворчої спадщини.

Тематика власних акварелей художника була різноманітною. Він створював архітектурні краєвиди Києва, Кам'янця-Подільського та інших міст, зображував історичні пам'ятки, промислові підприємства, природу й повсякденне життя. У його доробку представлені серії «Індустріальний Жданов» (1967), «Квіти» (1994), «Папуги» (1999–2001), «Пейзажі» (2003), а також триптих «Українські мотиви» (1980). Серед окремих творів — «Києво-Печерська лавра», «Золоті ворота», «Київ осінній», «Весілля» та «У майстерні художника».

Персональні виставки Георгія Вербицького відбувалися в Києві у 1964 та 1988 роках, а 1995 року — у німецькому місті Бад-Тьольц. Його роботи також експонувалися за кордоном. Художник був батьком Сергія Георгійовича Вербицького, який продовжив родинну мистецьку традицію. У 1990-х і 2000-х роках вони брали участь у спільних виставках.

Твори Георгія Вербицького зберігаються в художніх і краєзнавчих музеях України, зокрема у Вінниці, Івано-Франківську, Миколаєві, Одесі, Харкові, Запоріжжі, Хмельницькому, а також у Музеї історії Києва та Шевченківському національному заповіднику в Каневі.

Вербицький належить до українських майстрів акварельного живопису другої половини XX століття. Його творча спадщина поєднує станкову графіку, історико-архітектурні краєвиди, музейне копіювання та художню листівку, завдяки якій його роботи набували широкого поширення у друкованих виданнях.

Декада української літератури та мистецтва, Москва 1960, Вербицький Георгій (Юрій) Миколайович, 1960 Декада української літератури та мистецтва, Москва 1960 Вербицький1960Державне Видавництво Образотворчого Мистецтва і Музичної Літератури УРСР Декада української літератури та мистецтва, Москва 1960, Вербицький Георгій (Юрій) Миколайович, 1960 Декада української літератури та мистецтва, Москва 1960 Вербицький1960Державне Видавництво Образотворчого Мистецтва і Музичної Літератури УРСР Т. Г. Шевченко, 1861–1961, Вербицький Георгій (Юрій) Миколайович, 1959 Т. Г. Шевченко, 1861–1961 Вербицький1959Державне Видавництво Образотворчого Мистецтва і Музичної Літератури УРСР