Кочубей Микола Савович
20 листівок у колекції · роки видання: 1999–2025 · Шукати серед них
Микола Савович Кочубей (народився 30 грудня 1956 року в Києві) — український художник-графік, живописець, майстер кольорового офорта, автор художніх і вітальних листівок, поштових марок та пам'ятних монет. Заслужений художник України (2007), член Національної спілки художників України з 1990 року. Його творчість тісно пов'язана з українським фольклором, народним мистецтвом, історичними та культурними традиціями.
Родинне коріння художника походить із села Нападівка на Вінниччині. Його батько працював в управлінні підземних робіт у Києві, зокрема займався укріпленням схилів Дніпра. У дитинстві Микола часто проводив літні канікули в Нападівці, знайомлячись із сільським побутом, природою та народними звичаями. Ці враження згодом стали одним із джерел його творчості.
Змалку захоплювався малюванням, особливо любив зображувати коней і портрети. У 1973–1977 роках навчався в Київському художньо-промисловому технікумі у Миколи Богдановича та Олександра Івахненка. Після служби в армії у 1983–1984 роках продовжив навчання у школі-студії Віктора Зарецького, який справив значний вплив на його розуміння композиції, кольору й художньої форми.
У 1984–1990 роках навчався в Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва й архітектури) у Миколи Компанця, Андрія Чебикіна та Георгія Якутовича. Саме під час навчання опанував техніку офорта, яка згодом стала одним із головних напрямів його творчості. Дипломною роботою художника була серія офортів за мотивами українських народних пісень «З народних джерел».
У 1993–1996 роках продовжив навчання в асистентурі-стажуванні Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури під керівництвом Георгія Якутовича.
Від 1986 року Кочубей бере участь у всеукраїнських та міжнародних художніх виставках. Його персональні виставки відбувалися в Києві та за кордоном, зокрема в Парижі. У 1990 році став членом Національної спілки художників України, а від 1996 року очолює секцію художників графічного мистецтва її Київської організації.
У станковій графіці працює переважно в техніці кольорового офорта, а також використовує акварель, літографію та інші графічні засоби. Основні теми його творчості — українські народні пісні, обряди, традиційний одяг, міфологічні образи, історичні сюжети. Його художній стиль поєднує декоративність, складну символіку та мотиви українського іконопису, народної картини й орнаментального мистецтва.
Важливе місце у творчості Миколи Кочубея посідає художня листівка. Інтерес до цього виду графіки сформувався ще під час навчання в художньому інституті. За спогадами митця, його викладач Андрій Чебикін створював авторські новорічні листівки, і студенти перейняли цю традицію. Для Кочубея листівка стала самостійною формою графічної творчості, що давала змогу поєднувати святкову тематику з власними художніми пошуками.
Особливе місце в його листівковій спадщині посідають різдвяні та великодні композиції, пов'язані з українськими народними звичаями, календарними обрядами та християнською символікою. На відміну від стандартизованої масової вітальної продукції радянського періоду, ці роботи вирізняються індивідуальним трактуванням традиційних сюжетів і виразною національною образністю.
Для листівок Кочубея характерні насичений колорит, багатство орнаментальних деталей, складна композиційна побудова та декоративна стилізація. Художник поєднує реалістичні елементи з умовними й фантазійними образами, використовує ритмічні повторення форм і символічні кольорові співвідношення. Вплив кольорового офорта проявляється в багатошаровості композицій, увазі до фактури й ретельному опрацюванні деталей.
Важливою особливістю його святкової графіки є органічне поєднання зображення й привітального тексту. Напис часто стає частиною декоративної композиції, підпорядковуючись загальному ритму орнаменту. Такий підхід зближує листівкову творчість Кочубея з традиціями української книжкової графіки та декоративного мистецтва.
Від 1998 року Микола Кочубей співпрацює з видавництвом «Марка України» та Укрпоштою, створюючи ескізи поштової продукції. Його авторські композиції використовувалися для оформлення святкових листівок, зокрема різдвяних і великодніх, а також видань, присвячених українській історії, культурі й народним традиціям. Окремий напрям його роботи становлять максимальні картки, картки першого дня та інша філателістична продукція, пов'язана з випуском художніх марок.
Завдяки тиражуванню листівки Кочубея виходили за межі виставкових залів і приватних мистецьких зібрань, стаючи частиною повсякденного культурного спілкування. Вони сприяли популяризації українських святкових традицій і національної символіки, зберігаючи при цьому характерні риси авторської графіки.
Одним із найвідоміших напрямів його роботи в галузі поштової графіки стала серія марок «Народний одяг України», що виходила протягом 2001–2008 років. Вона складається з восьми аркушів по шість марок, присвячених традиційному вбранню різних регіонів України в контексті календарно-обрядового циклу. Працюючи над серією, художник використовував старі фотографії, етнографічні матеріали й сучасні альбоми. Зокрема, на марках, присвячених традиційному вбранню Буковини, зобразив Івана та Марічку Миколайчуків.
У 2016 році до 75-річчя від дня народження Івана Миколайчука за ескізами Кочубея було випущено поштову марку та конверт із зображенням актора й образів його кіногероїв. Художник був присутній на урочистому погашенні марки в Чернівцях у червні того ж року.
У 2003 році Кочубей був відзначений премією імені Георгія Нарбута за найкращу українську поштову марку, а 2005 року став лауреатом міжнародного конкурсу у Відні за марку «Різдво Христове».
Від 1996 року художник також співпрацює з Національним банком України, створюючи ескізи ювілейних і пам'ятних монет, присвячених історії України, її культурній спадщині, народним святам і визначним особистостям. За його ескізами випущено понад 50 монет, окремі з яких отримали українські та міжнародні відзнаки.
У 2002 році Микола Кочубей здобув першу премію Всеукраїнської виставки-конкурсу імені Георгія Якутовича, у 2005 році його роботу відзначили міжнародною премією імені Палладіо на Всесвітньому нумізматичному конкурсі у Віченці (Італія). У 2007 році митцеві присвоєно звання заслуженого художника України, а 2009 року він став лауреатом мистецької премії імені Олександра Данченка.
Важливою складовою діяльності Кочубея є викладання. Від 1996 року він працював у Дитячій академії мистецтв у Києві, де також очолював кафедру живопису. Згодом почав викладати в Національній академії образотворчого мистецтва й архітектури. У 2012 році отримав звання доцента кафедри.
Твори Миколи Кочубея зберігаються в Національному художньому музеї України, зібранні Національного банку України, Чернігівському художньому музеї та приватних колекціях.
Микола Кочубей належить до українських художників, які послідовно розвивають традиції національної графіки, поєднуючи їх із сучасною художньою мовою. Його листівкова творчість становить самостійний напрям мистецького доробку, у якому відображено інтерес до народної культури, святкових звичаїв і декоративної спадщини України. Ці роботи є важливою частиною сучасної української філокартії та продовжують традицію художньої листівки як особливої форми авторського графічного мистецтва.




