Яроменок Юрій Іванович
10 листівок у колекції · роки видання: 1953–1961 · Шукати серед них
Юрій Іванович Яроменок (4 лютого 1924, Гянджа, Азербайджан — 28 червня 1979, Київ) — український художник-графік, автор художніх і вітальних листівок, фахівець із промислової графіки та геральдики. Заслужений художник УРСР.
Народився в місті Гянджа, яке в радянський період мало назву Кіровабад. Брав участь у Другій світовій війні. Після війни здобув професійну мистецьку освіту у Львові, де 1953 року закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова. Його викладачами були Олена Кульчицька, Василь Форостецький, Валентин Бунов та Юрій Гапон.
Освіта в поліграфічному інституті визначила важливий напрям творчої діяльності Яроменка — роботу з друкованою графікою, художнім оформленням і прикладними графічними формами. Він працював у галузі промислової графіки, геральдики, створював медалі, нагрудні знаки та іншу символічну продукцію.
Одним із помітних напрямів його творчості стала художня листівка. Відомі листівкові роботи Яроменка датуються щонайменше 1953–1968 роками. Упродовж 1950-х — початку 1960-х років його листівки виходили в київських видавництвах «Мистецтво» та Державному видавництві образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР.
Тематика листівкової графіки художника охоплювала новорічні привітання, першотравневі свята, військово-патріотичні сюжети, теми миру, міжнародної дружби та науково-технічних досягнень. Такий тематичний діапазон був характерним для масової радянської друкованої продукції середини XX століття, у якій святкова листівка виконувала не лише вітальну, а й суспільно-ідеологічну функцію.
У творчості Яроменка відчутний вплив плакатної та промислової графіки. Для його листівкових композицій характерні чіткість графічного рішення, декоративність, використання символічних образів, виразних кольорових співвідношень і написів як складової художнього оформлення. Особливу роль відігравала здатність передати зміст через лаконічну, легко впізнавану композицію.
Робота художника з листівковою продукцією не обмежувалася створенням оригінальних зображень. У 1963 році він виступав редактором комплектів видових листівок «Канів» та «Ялта», випущених київським видавництвом «Мистецтво». Ці видання містили фотографічні зображення визначних місць, архітектурних пам'яток і міських краєвидів. Участь Яроменка в їхній підготовці свідчить про його діяльність у видавничому процесі та роботі над оформленням масової поліграфічної продукції.
Із 1957 року художник брав участь у республіканських і всесоюзних мистецьких виставках, а з 1959 року його роботи представляли також за кордоном. Поряд із друкованою графікою він розвивав напрям художнього проєктування нагородної та відомчої символіки.
Серед його відомих робіт у галузі медальєрного мистецтва — пам'ятні медалі до 50-річчя Української РСР (1967), 50-річчя ЛКСМУ (1969), а також медаль «Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР» (1970). Він розробляв нагрудні знаки лауреатів премії імені Ярослава Галана (1964), Державної премії УРСР (1970) та літературної премії імені Лесі Українки (1971).
У цих роботах, як і в листівковій графіці, важливе місце посідали символіка, декоративна композиція, точність рисунка та поєднання зображення з текстовими елементами. Досвід художника в різних галузях прикладної графіки дозволяв працювати з формами, призначеними для тиражування й широкого суспільного використання.
Юрій Яроменок помер 28 червня 1979 року в Києві.
Його творча спадщина охоплює кілька напрямів української графіки другої половини XX століття — від художньої листівки та видавничого оформлення до геральдики й медальєрного мистецтва. Особливе значення для історії української філокартії мають його листівки 1950–1960-х років, які відображають характерні особливості тогочасної масової друкованої графіки та демонструють тісний зв'язок вітальної листівки з плакатним мистецтвом і художнім дизайном.
