Божко Ніна Григорівна
3 листівки в колекції · роки видання: 1957–1961 · Шукати серед них
Ніна Григорівна Божко (6 серпня 1928, Київ — 20 лютого 2021, Київ) — українська художниця, графік, живописиця, майстриня книжкової ілюстрації, плаката та естампа. Народна художниця України (2009), заслужена діячка мистецтв України (1993).
У 1949 році закінчила Київське художнє училище, а 1956 року — Київський художній інститут, де навчалася у Василя Касіяна та Василя Задорожного. Професійну діяльність розпочала ще 1945 року, працюючи гравером на кераміко-художньому заводі.
Від 1950 року співпрацювала з українськими видавництвами «Радянська школа», «Дніпро» та «Веселка». Працювала над книжковими ілюстраціями, плакатами та друкованою графікою. Її творчість охоплювала різноманітні графічні техніки, зокрема кольорову ліногравюру, літографію та монотипію.
Окреме місце у творчому доробку Ніни Божко посідає художнє оформлення поштових і вітальних листівок. Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х років її роботи видавало Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Серед відомих напрямів її листівкової графіки — святкова, дитяча та культурно-просвітницька тематика. Звернення художниці до малої друкованої графіки було органічним продовженням її роботи в галузі плаката, книжкової ілюстрації та естампа.
Важливою темою творчості художниці стала спадщина Тараса Шевченка. Вона створювала графічні композиції за мотивами його поезії, портретні зображення та тематичні ліногравюри. До її шевченкіани належать плакатні роботи, композиції «По діброві вітер віє», «Край неба палає...», «Затихло все» та інші твори, виконані протягом 1960-х років. У 1967–1969 роках працювала над графічною серією «Жіноча доля».
У 1972–1980 роках працювала на художньо-виробничому комбінаті, де займалася ілюструванням дитячих казок у техніці кольорової ліногравюри та створенням художніх альбомів. Серед її робіт цього періоду — графічні композиції на історичні й літературні теми, зокрема присвячені Григорію Сковороді, Лесі Українці та засновникам Києва.
Значну частину творчості Ніна Божко присвятила портретному жанру. Вона створювала образи діячів культури, історичних особистостей, сучасників, а також тематичні графічні серії. У пізніші десятиліття звернулася до пейзажного живопису, зображуючи природу Криму, Західної України та інших регіонів.
Від 1960 року брала участь у республіканських, всесоюзних і міжнародних художніх виставках. Її твори зберігаються в художніх музеях України.
Творча спадщина Ніни Божко поєднує монументальні за задумом графічні цикли, книжкову ілюстрацію, плакат, живопис і малу друковану графіку. Її поштові листівки становлять частину української видавничої графіки другої половини XX століття.


